2-я Летопись

Глава 10

1 Ровоам отправился в город Сихем, потому что весь народ Израиля собрался там, чтобы сделать его царём.

2 Иеровоам, сын Навата, находился в Египте, куда бежал от царя Соломона. Когда Иеровоам услышал, что Ровоам собирается стать новым царём, он вернулся из Египта.

3 Израильтяне позвали Иеровоама пойти с ними, а затем отправились к Ровоаму. Они сказали ему: «Ровоам,

4 твой отец принуждал нас к непосильному труду. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе».

5 Ровоам ответил им: «Вернитесь через три дня, и тогда я дам вам ответ». И народ ушёл.

6 Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: «Как вы посоветуете мне ответить этим людям?»

7 Старейшины сказали Ровоаму: «Если ты будешь добр к этим людям, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе».

8 Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и служили ему.

9 Он спросил их: «Что следует мне ответить этим людям, которые просили меня облегчить работу, возложенную на них моим отцом?»

10 Тогда молодые люди, которые выросли с царём, ответили: «Эти люди пришли к тебе и сказали: „Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её”. Ты скажи им: „Мой мизинец сильнее всего тела моего отца!

11 Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелее. Отец кнутами заставлял вас работать, а я буду вас бить кнутами с острыми шипами”».

12 Через три дня Иеровоам и весь народ пришли к Ровоаму, потому что так им велел царь Ровоам, когда сказал: «Вернитесь ко мне через три дня».

13 Царь ответил народу сурово. Он не принял совета старейшин.

14 Царь Ровоам сделал, как посоветовали ему молодые люди, сказав: «Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелее. Мой отец кнутами заставлял вас работать, а я буду бить вас кнутами с острыми шипами».

15 И не сделал царь того, что просил народ. Всё исполнилось согласно Божьему обещанию, которое Он дал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию силомлянина.

16 Когда все израильтяне увидели, что Ровоам их не послушал, они сказали царю: «Мы не принадлежим к семье Давида! У нас нет ни единой части земли сына Иессея! Так разойдитесь же, люди Израиля, по своим домам! Пусть сын Давида правит своим собственным народом». И тогда все израильтяне разошлись по своим домам.

17 Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.

18 Царь послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Однако израильтяне насмерть забросали его камнями, а царь успел сесть в свою колесницу и убежать в Иерусалим.

19 И восстал Израиль против семьи Давида. Израильтяне и до сего дня враждуют с потомками Давида.

2-а хронiки

Розділ 10

1 І пішов Рехав'ам до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.

2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту.

3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.

5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д.

6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“

7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“.

8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним.

9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“.

10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька!

11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“.

12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.

13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х,

14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“

15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам.

18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму.

19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.

2-я Летопись

Глава 10

2-а хронiки

Розділ 10

1 Ровоам отправился в город Сихем, потому что весь народ Израиля собрался там, чтобы сделать его царём.

1 І пішов Рехав'ам до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.

2 Иеровоам, сын Навата, находился в Египте, куда бежал от царя Соломона. Когда Иеровоам услышал, что Ровоам собирается стать новым царём, он вернулся из Египта.

2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту.

3 Израильтяне позвали Иеровоама пойти с ними, а затем отправились к Ровоаму. Они сказали ему: «Ровоам,

3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

4 твой отец принуждал нас к непосильному труду. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе».

4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.

5 Ровоам ответил им: «Вернитесь через три дня, и тогда я дам вам ответ». И народ ушёл.

5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д.

6 Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: «Как вы посоветуете мне ответить этим людям?»

6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“

7 Старейшины сказали Ровоаму: «Если ты будешь добр к этим людям, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе».

7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“.

8 Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и служили ему.

8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним.

9 Он спросил их: «Что следует мне ответить этим людям, которые просили меня облегчить работу, возложенную на них моим отцом?»

9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“.

10 Тогда молодые люди, которые выросли с царём, ответили: «Эти люди пришли к тебе и сказали: „Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её”. Ты скажи им: „Мой мизинец сильнее всего тела моего отца!

10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька!

11 Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелее. Отец кнутами заставлял вас работать, а я буду вас бить кнутами с острыми шипами”».

11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“.

12 Через три дня Иеровоам и весь народ пришли к Ровоаму, потому что так им велел царь Ровоам, когда сказал: «Вернитесь ко мне через три дня».

12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.

13 Царь ответил народу сурово. Он не принял совета старейшин.

13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х,

14 Царь Ровоам сделал, как посоветовали ему молодые люди, сказав: «Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелее. Мой отец кнутами заставлял вас работать, а я буду бить вас кнутами с острыми шипами».

14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“

15 И не сделал царь того, что просил народ. Всё исполнилось согласно Божьему обещанию, которое Он дал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию силомлянина.

15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

16 Когда все израильтяне увидели, что Ровоам их не послушал, они сказали царю: «Мы не принадлежим к семье Давида! У нас нет ни единой части земли сына Иессея! Так разойдитесь же, люди Израиля, по своим домам! Пусть сын Давида правит своим собственным народом». И тогда все израильтяне разошлись по своим домам.

16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

17 Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.

17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам.

18 Царь послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Однако израильтяне насмерть забросали его камнями, а царь успел сесть в свою колесницу и убежать в Иерусалим.

18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму.

19 И восстал Израиль против семьи Давида. Израильтяне и до сего дня враждуют с потомками Давида.

19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.